У ПРИНЦИПІ кожний батько мріє про те, щоб його дитина стала самостійним і міг би брати на себе відповідальність за свої вчинки. Але самостійним і відповідальним у тих моментах, які потрібні йому, батькові. Самостійно готовити уроки, самостійно (без нагадувань) ходити за хлібом і виносити сміття. І рідко дорослі замислюються про те, який «острівець самостійності» хотів би мати сама дитина, і тим більше дозволяють своїй дитині вирішити, коли й скільки часу йому гуляти, у яку спортивну секцію ходити, куди і як забирати свої речі, шкільні приналежності. Не треба забувати, що самостійність - це внутрішній стан дитини, і нав'язати її ЗЗОВНІ неможливо. А виходить, і виховувати самостійність можна тільки в тих справах, які цікаві й приємні маляті.

Із чого ж можуть «вирости» ці «острівці самостійності»? Наприклад, з домашнього обов'язку, до якої дитина виявила жвавий інтерес і робить із задоволенням. Тим більше, що процес дорослішання припускає розширення крута домашніх справ. Якщо вчасно помітити, що дитина любить возитися з водою, то в цей момент йому можна доручити мити посуд, навіть якщо крохе ледь здійснилося три роки. І щоб миття посуду продовжувало залишатися захоплюючим заняттям, а виходить, і переросло в «острівець самостійності», батькам прийде виявити чимало винахідливості. Наприклад, купувати дитині піну для миття посуду із приємними, улюбленими заходами, подарувати йому набір кольорових губок і постійно підкреслювати, що це його особиста губка, і щораз запитувати дозволу перед тим, як взяти її. Важливо не тільки вчасно помітити інтерес маляти до якої-небудь справи, але й не пропустити момент охолодження інтересу, щоб зуміти зберегти «острівець самостійності» новими формами підтримки. Наприклад, увести систему заохочень, якщо дітей трохи, улаштувати змагання або просто оголосити КАНІКУЛИ на той час, що визначить сама дитина. І нехай ваш «острівець самостійності» протримається не більше 3 місяців. Важливо, що в сина або дочки з'явиться досвід ведення самостійних домашніх справ, а батьки навчаться зауважувати й підтримувати інтереси, бажання своїх спадкоємців. Погодитеся, що вміти підтримувати інтерес дитини до навчання не менш складне завдання, чим підтримувати інтерес дитини до миття посуду.

Іншим джерелом побудови «острівця самостійності» у дошкільника може стати поява ВЛАСНОСТІ, наприклад, речі з дорослого миру. Не кожна річ із дорослого миру може стати будівельним матеріалом для «острівця самостійності». Є важлива умова: ця річ повинна бути корисна й мати певну цінність у способі життя батьків. Наприклад, якщо домашні люблять подорожувати, то вони можуть подарувати маляті КОМПАС. І природно, навчити ним користуватися. І дитина завдяки появі в його дитячого життя такої речі, як компас, зможе самостійно визначити сторони світла, намалювати карту зі своїми маршрутами руху в школу, у магазин і т.п.

Аналогічними речами з дорослого життя можуть стати ФОТОАПАРАТ, ВУДКА, ВЕЛОСИПЕД, ШВЕЙНА МАШИНКА й навіть ПРАСКА. Необхідно розуміти, що сам по собі подарунок - не ціль. Ціль - побудувати «острівець самостійності», тобто допомогти дитині самостійно робити всю послідовність дій і операцій із цією річчю. Якщо ви даруєте фотоапарат, то дозвольте дитині розпоряджатися їм так, як маляті того хочеться. І нехай дитина сам купує собі плівку, сам фотографує й сам оформляє фотоальбом і сам хвастає їм перед своїми друзями. Ви можете тільки підтримувати інтерес дитини морально й матеріально. І якщо в дошкільному віці у вашого спадкоємця вже буде сформований досвід володіння й розпорядження своїми особистими речами, а також буде виховане почуття власності, то будьте впевнені, що в школі маляті легше буде розпоряджатися шкільними справами й речами: збирати портфель, робити уроки, заповнювати щоденник, підписувати зошита. Дитина буде знати, що це його речі й справи, який він володіє й за стан яких він несе відповідальність.


Олена ГОРБУНОВА, психолог

Стаття отримана: www.Mamochka.kz