| Що може ховатися за нашим альтруїзмом? |
|
"Самообман нечистої совісті..." как часто ми робимо альтруїстичні вчинки? І взагалі, що це таке? Альтруїзм - це таке поводження або дія, спрямована на благо й користь іншої людини зовсім безкорисливо й безоплатно, тобто, як говориться, «від всієї душі». Напевно, кожний з нас із цим знаком - не раз ми надаємо допомогу нашим близьким, простим знайомим або навіть випадковим людям «просто так», абсолютно не замислюючись про подяки й відповідні кроки. А многим напевно знайома реальна жертовність і самовідданість в ім'я улюбленого дитя, друга або коханого Як правило, такого роду вчинки прийнятий прямо протиставляти егоїстичним. Однак у нашій психологічній реальності не всі так просто, і нерідко одні речі виявляються зовсім протилежними по суті, якщо заглянути в несвідому частину й виявити щирі наміри й мотиви. в психоаналізі існує поняття психологічного захисту, коли за допомогою певного поводження людина несвідомо намагається відгородитися від яких-небудь зовнішніх проблем або від своїх щирих внутрішніх потреб, думок, намірів. Тому бувають випадки, коли страшенний альтруїзм може служити лише зовнішнім фасадом людського поводження, за яким можуть ховатися егоїзм або агресія, злість або заздрість Таким чином, у деяких випадках альтруїстичне поводження може не бути щирим по своєму глибинному походженню, а виступати як психологічний захист. При цьому в дію вступають певні захисні механізми особистості Нечто подібне ми можемо зустріти ще в легендарного філософа Ф. Ницше. Для нього чесноти - це ширма розсудливості, лояльності й конформізму. За допомогою заповіді любові, уважав він, люди намагаються приховувати свою заздрість, але одночасно й закабалити інших. У мнимій «любові до ближнього» легко проглядаються себелюбність і потворствование своїм слабостям. От деякі приклади й способи дії таких захисних механізмів За допомогою раціоналізації людина може багато говорити про свою гуманність і людяність, доводити альтруистичность і милосердность своїх учинків, виправдуючи тим самим своє поводження, за яким насправді ховаються зовсім інші мотиви Наприклад, хто-небудь, що має деспотичні похилості й бажання тримати іншої людини під повним контролем, пояснює свою нав'язливу допомогу й влізання в чужі справи, називаючи це почуттям боргу, турботи й любові. Коли в силу вступає реактивне утворення, людина витісняє свою злість і агресію й починає активно проявляти турботу й доброту. Наприклад, заздрість і ревнощі в такий спосіб можуть перетворитися в безкорисливість і турботу про інші. Так, за зовнішньою солодкуватістю й гуманністю людини може ховатися реально існуюча агресія, ворожість. Звичайно такі люди надмірно нав'язливі в пропозиціях своєї допомоги, все їхнє поводження спрямоване скоріше на соціальну демонстрацію, ніж на дійсне надання підтримки. Гарним прикладом може служити лист одного чоловіка, що активно відстоює права тварин. Благаючий до любові й людяності стосовно братів нашим меншим на початку листа, наприкінці він заявляє з непідробленою злістю, що був би радий бачити мучителя бедних зверушек умираючої в страшних борошнах. Ще існує так зване альтруїстичне підпорядкування Це означає, що наші власні інстинктивні імпульси можуть іти в підпорядкування на користь інших людей. Так, наприклад, одна молода дівчина в дитинстві була одержима двома ідеями – хотіла мати гарний одяг і багато дітей. Однак у своєму дорослому житті вона була непомітно одягнена, була незаміжня й без дітей. Зате ця дівчина з ентузіазмом займалася сватовством своїх подруг і їхніх убрань. Вона була надзвичайно стурбована тим, щоб у її друзів був гарний одяг, щоб ними захоплювалися й щоб у них були діти. Було схоже на те, що її власне життя було повністю позбавлене інтересів і бажань. Замість того щоб прагнути до досягнення власних цілей, вона розтрачувала всю свою енергію на співчуття людям, про які піклувалася. Вона жила життям інших людей замість того, щоб мати які-небудь переживання у своїй власній. Для всіх своїх імпульсів і бажань вона знайшла заміщення в зовнішньому світі. Таким чином, її відмова від своїх власних бажань на користь інших людей насправді мав егоїстичне значення, але її поводження, що прагне задовольнити потреби інших, не може бути назване нами інакше як альтруїстичне В історії психологічної практики є маса різних прикладів схованого за чеснотою егоїзму. Одна молода дівчина мріяла вийти заміж, але не мала в особистому житті успіху, у результаті вона намагалася зробити всі, щоб улаштувати заручини своєї сестри. Інший пацієнт страждав від нав'язливих станів, коли не міг витратити на себе ні копійки, але проте не коливався в щедрих витратах на подарунки друзям. Ще один чоловік, що не насмілюється попросити про підвищення зарплати для себе, осаджував керівника вимогами в захист інтересів свого колеги. У всіх цих випадках ідентифікація пацієнта із другом, сестрою, одержувачем подарунка видає себе несподіваним теплим почуттям зв'язку між ними, що зберігається доти, поки непрямим образом не буде задоволене його власне бажання. Одним з добре відомих життєвих прикладів є ситуація, коли батьки нав'язують своїм дітям власні життєві плани – одночасно й альтруїстично, і егоїстично. Справа обстоит так, немов вони хочуть через дитину, який вони вважають більше підходящим для цієї мети, вирвати в життя здійснення бажань, які їм самим реалізувати не вдалося. |
| « Пред. | След. » |
|---|