|
Ви із прикрістю помітили, що чотирирічний син перетворилася в розпачливого брехунця. Начебто раніше ніколи за ним такого не водилося. З'їсть нишком варення, скорчить безневинні вічка й, не червоніючи, звалить провину на молодшу сестричку. От і задумаєшся, у чому ж причина - брехати із приводу й без оного?
Зручні й легені рішення
По переконанню психологів, саме після чотирьох років у психіці дитини відбуваються певні зміни. Учорашні милі й зовсім нетямущі малята тепер починають пильно розглядати навколишній світ, задавати собі питання, над якими раніше не замислювалися, і вперше в житті знаходити досить зручні, як їм здається, варіанти рішень. Чому не можна без попиту торкати банку з улюбленим полуничним варенням? Тому що мама так сказала? А якщо син і солодкого хоче, і маму не бажає скривдити? Як бути? Так дуже просто! Непомітно поласувати, а потім усе звалити на якогось порушника. Бажано - на самого безсловесного. Зрештою, дітям не заборонено фантазувати. Більше того, фантазія сприяє развитою мислення. І взагалі, чи не на кожному кроці виявляється: з вигадкою жити набагато легше. Часом дитина перестає відрізняти, де в його словах правда, а де поки ще відносно необразлива (не зі зла адже) неправда.
Вибрати самий вірний тон
По різних причинах брешуть наші діти. Щоб уникнути глузувань, через страх неминучого покарання, бажання привернути увагу, прагнення здатися більше самостійними, виділитися серед навколишніх - усього не перелічити. Батькам важливо усвідомити інше: уперше почавши фантазувати, дитина й не догадується, що навіть сама безневинна таки завжди неправда. І отут потрібно не строге вселяння, а щось зовсім інше з боку мамів і тат. Замість того щоб "робити з мухи слона", постарайтеся спокійно розібратися в ситуації. Раз ваше дитятко бреше, стало бути, на те в нього є причини. Ви що-небудь знаєте про їх? Повинні адже існувати якісь домашні обставини, у силу яких чотирирічна дитина змушена "ховатися" за вигадкою. Питання тільки - які конкретно? Може, синишке пред'являють явно завищені вимоги. От маленький чоловічок і захищається, як уміє. Він би й радий сказати правду, так адже не зрозуміють, стануть винити в спритності, ліні. Навіщо все це вислухувати в черговий раз? Краще уникнути прикрих "розглядів". Як би там не було, не квапитеся з покаранням. Спочатку подумайте, де оступилися й продовжуєте оступатися ви самі. Тільки потім приймайте рішення.
Стаття отримана: www.Mamochka.kz
|