Упертий, важкий, неподдающийся...

чи Не варто провести такий експеримент: місяць, тиждень, ну день, година - не лаяти зовсім? Просто подивитися, що із цього може вийти. А раптом хоча б гірше не буде, оскільки й так гірше нікуди?

Немає! Не лаяти неможливо! Немислимо. Адже й нас теж - і лаяли, і продовжують лаяти, або, у крайньому випадку, ми лаємо Себе самі...


Вивчимо напам'ять, як таблицю множення,- не можна - ні дитини, ні дорослого! - карати й лаяти:

a. коли хворий або випробовує які-небудь нездужання, навіть незначні, або ще не зовсім оправився після хвороби: психіка особливо уразлива, реакції непередбачені; коли їсть; після сну; перед сном; під час гри; під час роботи;

b. відразу після фізичної або щиросердечної травми (падіння, бійка, нещасний випадок, погана оцінка, будь-яка невдача, непорозуміння або конфлікт) - нехай навіть у цій травмі або невдачі винуватий тільки він сам; потрібно, принаймні, перечекати, поки затихне гострий біль (це не виходить, що потрібно неодмінно кидатися утішати);

c. коли не справляється: зі справою, із завданням, з дорученням, зі своїм страхом, з неуважністю, з лінню, з рухливістю, із дратівливістю, з любов'ю, з будь-яким своїм недоліком або достоїнством, будь-якою ситуацією, додаючи щирі старання впоратися - хоча й Не повній мірі, але щирі; коли проявляє нездатність, безглуздість, незручність, дурість, разражительность, просто недосвідченість - коротше говорячи: у всіх тих випадках, коли що-небудь не виходить;

d. коли внутрішні причини, мотиви зробленої провини, самого дріб'язкового або найстрашнішого, для нас не зрозумілі або сумнівні;

e. коли самі ми сам не свій, не в дусі; коли утомилися, засмучені або роздратовані по якихось своїх причинах; коли хворі; коли випили або випробовуємо бажання випити або хоча б закурити; коли наша власна неврівноваженість ще не взята нами під надійний контроль.


Запам'ятаємо! У цьому стані наш гнів завжди несправедливий, завжди бреше. У цьому стані ми самі діти, хворі діти.

Порушуючи ці Правила, ми домагаємося результатів, зворотних нашим самим благим намірам. Ризикуємо втратити дитини! І дитини, і дорослого!


З наявного матеріалу

И в самих вульгарних скандалістів і несамовитих горланів, і в самих похмурих особистостей можуть вирости прекрасні, всі розуміючі, ніжні й веселі діти. І в самі культурні, розумні й стриманих - і покидьки, і психопати. І строгість; і м'якість, і диктатура, і демократія можуть дати й чудові, і жахливі результати.


Індивідуальність. Вона все вирішує

Нікуди не дітися й від індивідуальності своєї власної.

Як не упокорюй себе, як не переламуй, темперамент і характер візьмуть своє, не сьогодні так завтра. Безперестану себе стримуючи, не розряджаючись, ризикуєш і ще гірше отруїти атмосферу й просто занедужати - тоді вуж і зовсім не поздоровится нікому. Ні, не можна нескінченно стримувати себе й не можна себе переробити - можна тільки себе зрозуміти й настроїти. Не можна себе переробити - можна тільки себе добудувати.


З наявного матеріалу

Дитина, може бути, коли-небудь і зрозуміє, і простить, може бути, уже й простив, безліч разів... Стародавнє твердження "лайка справі не перешкода" виявиться хоч якоюсь мірою виправданим, якщо:

1. усвідомлювати свої особливості; нагадувати собі не менш трьох разів у добу про дисгармонії свого характеру - про те, що це дратівливість, схильність гневаться й обвинувачувати народжує конфлікти, принаймні кожний другої з них;

2. не забувати, що людині властиво помилятися;

3. усвідомлювати частіше, що життя занадто коротке й раптова, щоб бути похмурої, злісної, нудної; що дитинство в людини тільки одне...

4. ніколи не втрачати надії придбати хоч одну зайву крупицю гумору вдобавок кимеющемуся.

Стаття отримана: www.Mamochka.kz