- Валентина Вікторівна, здавалося б, з якої статі дітям мучитися від безсоння? Набігаються, напригаются, награються й спати б їм, як говориться, без задніх ніг.

- Вони б і спали, так батьки не дають.


- Помилуйте, хіба вороги ми власним дітям?

- Вороги не вороги, але проблема дитячого безсоння назріла дуже серйозно. І я наполягаю на тому, що винуваті багато в чому самі батьки. Приводить до мене мама 12-літнього хлопчика: "Доктор, допоможіть, загальмований, примхливий, став падати в непритомності. Де тільки не обстежилися, які препарати не приймали - безглуздо". Починаю розмовляти й поступово картина проясняється: дитина лягає спати пізно, засиджується в телевізора, обожнює посидіти з гіст-дорослими й послухати їхні розмови, а вночі ворочається, підхоплюється, ранком його не піднімеш.


- А може бути, дитина просто "сова", це його тип і немає отут нічого страшного?

- От-от! Сови й жайворонки, ми так охоче поділили себе на ці два протилежних табори. А я, як лікар, затверджую, що є, повинні бути тільки жайворонки. Існує тільки один біоритм, він запрограмований самою природою й відповідає гармонічному її розвитку. Знаєте прислів'я: "Хто рано встає, тому Бог дає"? Сам Господь Бог благословив нас бути жайворонками. Справа в тому, що в людині до ранку виробляються певні біологічно активні речовини, вони циркулюють у крові й забезпечують почуття бадьорості, людина з ранку енергійна, мобільний.


- Валентина Вікторівна, виходить, шукати причину дитячих неврозів, неспокійного сну треба насамперед у домашній обстановці?

- Дуже часто це саме так. Домашнє життя життя - фундамент для гарного дитячого здоров'я. Я раніше не зовсім розуміла фразу "всі ми родом з дитинства", тепер розумію. Ми несемо із собою в доросле життя не тільки романтичні спогади щасливої безтурботної пори, але й, як бурлаки на Волзі, тягнемо дурні традиції, звички рідної домівки.

Самі поміркуєте: іде ваш син в армію. Удома він лягав пізно, наслухавшись важкої долі, надивившись по видику бойовиків. Він звик. Він уважає себе "совою". А в армія^-те - так здраствують "жайворонки"! Ранній підйом, ранній відбій. І психіка вашого сина такої різкої перебудови не витримує. Ламаються стереотипи болісно, а іноді - драматично. Стреси, депресії, істерія. Батьки квапляться винити командирів, армійські порядки, а часто винуваті саме вони. Не підготували сина до серйозного кроку, усі пустили на самоплив. Не привчили його жити за природними законами природи.


- Виходить, з типом "сова" треба боротися нещадно?

- "Сова" - це варіант компенсованої патології. Дитини треба ростити в режимі природи. Уклад сімейного життя повинен орієнтуватися саме на природні закони. Наш перший сімейний обов'язок - це діти. Фраза банальна, але як лікар затверджую: коли ми про це забуваємо, нас підстерігає лихо...


- Валентина Вікторівна, а як переучити дитини, особливо підлітка, на "жайворонка"?

- Поступово. Насамперед проревизировать своє вечірнє життя. Ми так любимо свята, дим коромислом, музика гримить, застілля, сміх. А дитина вже давно повинен бути в постелі, ну добре, думаємо, не щодня гості. А назавтра в телевізора засиділися до години ночі, і дитина рядком. Іншим разом сварку затіяли проти ночі, дитина схвильована, який вуж отут сон.


- Що, і сваритися треба за розкладом?

- Візьміть собі за правило не з'ясовувати відносини проти ночі. Дотерпите до ранку, ранок вечора мудренее. А ранком усе здається менш значним, чим уночі. Проводили дитини в школу, сіли рядком так поговорили ладком.


- Як змінити домашнє життя?

- Потрібно укладати дитини спати рано, не пізніше десяти годин. І готовити його до сну. Адже ми готуємося до робочого дня з вечора? Погладимо одяг, почистимо взуття. І до сну треба готуватися. До мінімуму скоротите час у телевізора, особливо ввечері, нічого не втратить ваша дитина, а придбає дуже багато чого: спокійну психіку, урівноваженість, природні природні біоритми.


- А вставати коли краще?

- З малиновим світанком, як говорили на Русі. Встає сонце й вам пора й дитині вашому не шкідливо. Іноді мама жалує своє чадо: нехай відіспиться. Але мозок - структура, що працює постійно, наспаться взапас не можна, як не можна й розтягувати сон за своїм розсудом. Є чіткою, продиктованою природою рамки. Не зазіхайте на те, що визначено понад.


Автор: Наталія СУХИНІНА

Стаття отримана: www.Mamochka.kz