Лікування гострого грибкового стоматиту у дітей варто здійснювати з урахуванням обставин, приведших до перебудови макро- і мікроорганізму. У першу чергу потрібно з'ясувати доцільність подальшого призначення антибіотиків, кортикостероидов або інших иммунодепрессантов. Велике значення має раціональне харчування дитини, варто виключити все солодке з їжі, давати продукти, багаті вітамінами, білками й мікроелементами - овочеві й фруктові соки, кефір і інші молочно-рослинні продукти, а також проведення заходів, спрямованих на поліпшення гігієни порожнини рота.

Обробка слизуватої порожнини рота передбачає створення лужного середовища в порожнині, а саме багаторазові (до 5-6 разів у добу) полоскання 2-5%-ним розчином питної соди (1 дес. л. на 1 склянку кип'яченої охолодженої води) або у випадку молочарки в немовляти - обробка сосків молочних залоз матері, соски й пустишки маляти. З лужних розчинів застосовують також 10-20%-ний розчин бури в 1-2%-ном розчині метиленового синього, брильянтового зеленого, рідина Кастеллани, у дорослих - люголевский розчин із гліцерином. При среднетяжелом стоматиті поряд з лужними полосканнями або аплікаціями показане місцеве застосування противогрибкових мазей: 5%-ний нистатиновой, 5%-ний левориновой, 0,5%-ний декаминовой, 1%-ний мазі клотримазола. Дітям старшого віку можна рекомендувати декаминовие карамельки (по 1 карамелі кожні 3-4 години).

У випадках важкого плину захворювання рекомендується нарівні з описаним місцевим лікуванням приймати усередину таблетированний противогрибковий препарат нистатин і леворин у вікових дозуваннях протягом 10-14 днів, повторні курси при необхідності проводити після 5-7-денної перерви. Необхідно також ураховувати, що ці препарати погано всмоктуються й діють в основному в місці контакту, тому рекомендується таблетки ссати або перед уживанням роздрібнити й потримати якийсь час у роті перед проковтуванням. Лікування хронічного грибкового стоматиту проводять по схемах, використовуваним при лікуванні важкої форми гострого кандидозного стоматиту, з додатковим призначенням антигистаминних препаратів і полівітамінів (тавегил, супрастин, пипольфен, диазолин і ін.). При багатосистемному кандидозе доводиться прибігати до застосування противогрибкових вакцин.

Для попередження кандидоза слизуватої порожнини рота варто уникати можливостей інфікування грибками, особливо немовлят, а саме обов'язкове проведення дородової санації гениталий вагітних у жіночих консультаціях, дотримання строгого санітарно-гігієнічного режиму в родильних будинках, закапування в порожнину рота дітям у перші дні життя суспензії нистатина. Профілактика кандидоза в старших дітей і дорослого населення полягає в раціональному призначенні антибиотико- і гормонотерапії, своєчасному виявленні й лікуванні дисбактеріозу, дотриманні санітарно-гігієнічного режиму в медичних установах, у побуті, на підприємствах харчової промисловості.

Іншим широкораспространенним видом стоматиту є гострий первинний герпетический стоматит. Захворювання ставиться до одному із численних клінічних проявів первинної герпетической інфекції. У цей час на гострий герпетический стоматит доводиться більше 80 % випадків всіх захворювань слизуватої оболонки порожнини рота в дітей. Раніше це захворювання описувалося за назвою "гострий афтозний стоматит".

Герпетический стоматит - гостре інфекційне захворювання, збудником якого є вірус простого герпеса, широко розповсюджений у природі. Вірус передається контактним або повітряно-краплинним шляхом. Джерело інфекції - хвора людина й вирусоноситель. Гострим герпетическим стоматитом хворіють діти у віці від 6 місяців до 3 років. Після трирічного віку первинне інфікування зустрічається усе рідше, але занедужують первинно й дорослі. Дуже часто первинне інфікування бессимптомно. Вірус звичайного герпеса, потрапивши в організм, зберігається в ньому на все життя.

Гострий герпетический стоматит протікає по типі класичного інфекційного захворювання з п'ятьма періодами розвитку: інкубаційний (триває від 2 до 21 дня), продромальний, розпалу хвороби, вгасання й клінічного видужання. По вазі захворювання розрізняють легку, среднетяжелую й важку форми.

Захворювання починається гостро, як правило, з підвищення температури (від 37o C при легкій формі до 40-41o C при важкій) і загального нездужання. У порожнині рота спостерігається інтенсивне почервоніння, запалення й кровоточивость ясен, слинотеча й запах з рота. Через 1-2 дня виникає біль у порожнині рота, що підсилюється при їжі й розмові, на слизуватій висипають одиночні або згруповані елементи у вигляді товстостінних пухирців (везикул) або ділянок поверхневого некрозу епітелію. Стадія везикули швидко переходить в ерозію-афту. Локалізуються афти переважно на небі, мові, щоках, губах. У хворих відзначається також запалення підщелепних лимфоузлов. На шкірі особи іноді спостерігаються типові герпетические висипання у вигляді згрупованих пухирців із прозорим умістом.

При легкій формі захворювання протягом 2 доби після утворення афт наступає повна епителизация елементів поразки, температура тіла нормалізується, поліпшується апетит. Кровоточивость і запалення ясен можуть зберігатися ще протягом 1-3 доби, а запалення лимфоузлов ще довше.

Среднетяжелая форма афтозного стоматиту має чітко виражені симптоми інтоксикації (слабість, дратівливість, поганий апетит), відзначається поразка слизуватої оболонки порожнини рота в усі періоди хвороби. При цій формі стоматиту висипання в порожнині рота можуть бути багаторазовими й супроводжуватися погіршенням загального стану дитини.