Плачуть діти від голоду навіть при гарному начебто б годівлі. Плач у них у цьому випадку спочатку голосний, потім частий, жалібний. Крім того вид дитини невеселий, і якщо ще зауважується поступова втрата ваги, те ясно, що йому не вистачає дає пет, що: або в мами не вистачає молока, або, якщо годують дитини штучно, уживане для цього молоко недостатньо гарне й поживно.

Плачуть через занадто жирне молоко, що викликає в дітей кольки: у цьому випадку животик у них здувається, і вони стукають ніжками по постелі. Плач голосне й тривалий, треба молоко небагато розбавляти водою. При крупі й ларингіті (помилковому крупі) лемент сиплий, а кашель "гавкаючий".

Нарешті, кричать і плачуть діти, вередуючи. Особливо, якщо привчені бути постійно на руках, отут вуж вони кричать і заливаються доти, поки їх не візьмуть на руки. Взагалі дитина плаче й вередує через самі дрібниці, якщо буває впевнений, що їх почнуть жалувати й умовляти. У цьому випадку вони плачуть, як говорять, не "отчого", а "кому". Це значить, що якщо дитина бачить ту особу, на жалість якого до себе він може розраховувати, то він і буде плакати й кричати, захлинаючись, поки не доможеться свого.

Поки маля не вміє говорити, не може свідомо звернути увагу матері на своє самопочуття, він сигналізує плачем.

Плач дитини першого року життя - це завжди сигнал про якесь фізичне страждання. Навіть коли дитина просто "вередує" - це він привертає увагу до дискомфорту, що почуває в цей момент.

Після народження дитини процес розвитку його організму не зупиняється. Але, крім того, що дитина росте, у його організмі тривають процеси, що почалися ще до народження. Наприклад, тільки до кінця першого півріччя життя завершується поворот кишечнику Народжується дитина з кишечником, що має розташування майже перпендикулярно поперечної осі тіла. Поворот кишечнику триває до напівроку й може супроводжуватися болями - от і ще одна причина для плачу. Дитина плаче, кричить, натуживается, підгинає ніжки до живота, особа червоніє. Досить мамі прикласти руку до живота.

Материнське тепло - кращі ліки! Приклавши руку злегка масажувати живіт кінчиками пальців або всією долонею по годинній стрілці. Можна несильно пом'яти животик маляти.

Погана робота кишечнику - знову причина для лементу. У дитини першого року життя стілець повинен бути 2-3 рази в день. Якщо ваше дитя цілий день не оправлялося - поставте клізму з водою кімнатної температури (18-20 С). Можна дратувати задній прохід змазаним кремом або вазеліном наконечником клізми або поставити в задній прохід газоотводную трубку. Це викличе рефлекторне спорожнювання кишечнику й отхождение газів, що скопилися в кишечнику.

Терморегуляція немовлят досить лабильна. Температура тіла може підвищуватися вище 37 градусів. У здорової дитини, якого в теплому приміщенні закутали в теплу ковдру або надягли на нього теплу кофточку, може підвищитися вище 38 градусів. Випробовуючи дискомфорт, він теж буде плакати. Недосвідчені мами почувши плач, побачивши червону мокру особу й вимірявши температуру, лякаються й поспішають набрати "03". А потрібно всього лише забрати теплу ковдру або зняти зайвий одяг.

"Капризи" маленького - теж сигнал про розлад в організмі. Якщо він перегуляв, ліг спати не вчасно або прокинувся раніше своєї норми. Згадаєте, як погано себе почуваєте ви, коли не висипаєтеся. Розбитість, дратівливість, тяжке почуття якесь. Дитина почуває т же саме, навіть, може, ще гірше.

Як видно з вищесказаний плач і занепокоєння дитини можуть бути викликані цілим рядом причин, розібратися в які може тільки досвідчений лікар. Особливо занепокоєння батьків повинні викликати стану, коли плач і занепокоєння в дитини пов'язані з болями в животі. У таких випадках у дитини не можна виключити й гострі хірургічні захворювання, такі, як інвагінація (заворот кишок) і запалення червоподібного відростка (апендицит). Такі стани вимагають негайного втручання фахівців, у тому числі хірурга. Тому не відкладайте виклик лікаря, тому що тільки фахівець може точно визначити причину занепокоєння в дитини.

Стаття отримана: www.Mamochka.kz