Турбота про «респіраторне здоров'я» повинна займати таке ж місце, як і турбота про хліб насущному Мова не йде про подих киснем або штучним повітрям, як про це іноді пишуть у статтях про примхи мільйонерів. Нереальна для більшості й змін місця проживання. Але адже можна скоротити час перебування в місті: походи, риболовля, відвідування парку; під час відпустки їхати в село, на дачу або на курорт.
Перебування дитини влітку за містом знижує, а іноді й припиняє респіраторні захворювання в часто, що хворіють дітей. Наші дослідження дали пояснення цьому: за 2-3 місяці в селі зміни в бронхах, викликані пилом і газами, у тому числі ступінь їхньої гіперреактивності, знижуються, функціональні показники нормалізуються, і це підвищує їх «витривалість» при новій зустрічі з міським повітрям. Часто батьки запитують, де краще проводити літо. Будь-яка місцевість із чистим повітрям підходить, але якщо в родини їсти можливість виїхати на море або в гори, тим краще для дитини, це розширить його кругозір. Відмова від паління в приміщенні повинен стати законом для всіх.

Але цього мало, у більшості наших жител повітря швидко стає несвіжим, тому що немає примусової вентиляції. Тому для нас важливе провітрювання приміщення через кватирки й фрамуги. У будинках із центральним опаленням провітрювання сприяє й зволоженню повітря, оскільки в таких квартирах звичайно дуже сухо (іноді доводиться вішати на опалювальні батареї мокрі полотнища). При провітрюванні краще орієнтуватися не за часом, а по відчуттю свіжості повітря й по кімнатній температурі в 17-19 ос. Уночі завжди варто спати з відкритою кватиркою або фрамугою, оскільки ніхто вночі відкривати їх для провітрювання не буде. І якщо температура в кімнаті понизиться до 10-12 ос - не лихо, сон міцніше буде.

При провітрюванні приміщення, опалювального піччю, губиться тепло. І проте провітрювати треба, принаймні кімнату, де дитина проводить багато часу. Діти не повинні довго перебувати на кухні, коли плита або газ горять щосили (а щоб самому не дихати окислами, треба відкрити вікно). Звичайно, дитини не треба ізолювати від найменшого джерела газів або диму; не треба позбавляти його радості спостерігати відкритий вогонь, наприклад у багаття, нехай навіть при цьому він ковтне диму.

Про користь і шкоду ліків

Хочемо ми цього чи ні, але ліки стали частиною нашого навколишнього середовища. Ліки корисні тоді, коли їх застосовують за показниками, і шкідливі у всіх інших випадках. Прийняте помилково або не за показниками засіб, може, саме й не нашкодить, але й не принесе тієї користі, що могло б принести потрібні ліки. Але нас зараз цікавлять випадки, коли прийом веде до отруєння дитини. У наших будинках завжди є якісь ліки, особливо якщо в родині хворі. Маленькі діти схильні пробувати на смак усе, що виглядає їстівним, вони наслідують дорослі, приймаючі таблетки або краплі. У домашній аптечці підлітки можуть шукати психотропні засоби. Саме тому отруєння ліками - досить часта подія. У будинку, де є діти, не повинне бути сильнодіючих «дорослих» ліків - серцевих, снотворних, заспокійливих і той подібних, які становлять небезпеку для дитини. Якщо вони потрібні, тримати їх треба окремо від інших ліків, краще під замком.

Але, на жаль, отруєння дитини можуть викликати й «необразливі» засоби; так, протягом багатьох лет головним винуватцем отруєнь був аспірин, що від головного болю в багатьох родинах лежав у ванній кімнаті, поруч із милом. Батьки повинні знати правила застосування кожних ліків, що вони дають дитині. Не можна перевищувати разову дозу, не можна вводити ліки частіше, ніж зазначено у вкладиші.

Парацетамол - один із самих безпечних засобів, але й від нього може бути багато неприємностей. Представте ситуацію: у дитини пневмонія, висока температура, мати вводить свічку з парацетамолом і через півгодини переконується, що свіча не допомогла (що природно, адже ефект наступить лише через 2-3 години). Вона вводить ще одну свічу або дає таблетку, температура падає ненадовго й підвищується знову, тому що вилікувати пневмонію парацетамолом не можна. І от замість антибіотиків дитині продовжують знижувати температуру, багаторазово перевищуючи припустиму дозу ліків. Ще швидше наступає отруєння, якщо застосовують трохи жарознижуючих.

Особливо небезпечні таблетки, покриті оболонкою, тим більше солодкої: діти легко приймають їх за льодяники й проковтують у великій кількості. Так, цілком необразливі ліки - сульфат заліза, що широко застосовується для лікування анемії, може викликати отруєння залізом навіть при прийманні 10 таблеток, а деякі фірми випускають їх в оболонці, що приваблює дітей. Не менш небезпечні рідкі дитячі форми ліків у вигляді сиропів із фруктовим смаком; і хоча в одному флаконі доза ліки не смертельні, розладу здоров'я, якщо випити його відразу, цілком реальні. Краща форма впакувань ліків - пластикові бутилочки зі спеціальною пробкою, відкрити яку дитині не під силу (дорослим - теж непросто).

У Росії продаються в таких флаконах лише деякі засоби, але, маючи в будинку маленької дитини, добре б такий контейнер роздобути, якщо член родини використає клофелин, диазепам або будь-який інший токсичний засіб. Але береженого Бог береже, тому й такі впакування краще зберігати там, де дитина до них не добереться.

Діти часто труяться ліками, які залишилися після попередньої хвороби й лежать про всякий випадок. Звичайно, викидати добро - гріх, але у вашого засобу, швидше за все, вийшов строк придатності - позбутися від нього однаково треба. Якщо цей повсякденний засіб, наприклад жарознижуюче або від головного болю, його варто зберегти (відзначивши строк придатності), але тримати в недоступному для дитини місці. Ліки, які залишилися від захворювання, повторення якого малоймовірно, краще викинути, а якщо воно дороге, віддайте тим, кому воно потрібно. Так що загляньте у свою аптечку, почистите її й подивитеся, наскільки вона недоступна дитині. Зробіть цей сектор екологічно безпечним для життя дитини.