Як тільки маля починає ходити, він перетворюється в невтомного дослідника. Дитини цікавить абсолютно все, що його оточує, включаючи вашого домашнього улюбленця, його іграшки, посуд, з якої він їсть, їжу й навіть котячий туалет. Маля не розуміє, що його різкі рухи, стрибки, дотики (удари, удари, поштовхи) можуть заподіяти тварині біль. І, як наслідок, можлива природна реакція тварини - вкусити, подряпати…

Американський доктор Стефани Шварц, консультант із питань ветеринарії, уважає, що з того моменту, коли кроха став ходити, батьки повинні почати вчити його спілкуванню зі свійськими тваринами.

Саме головне, щоб дитина зрозуміла: тварина - це жива істота, що, як і людина, почуває біль і ображається, якщо з ним погано звертаються. Але пояснень у цьому випадку буде недостатньо.


Маля повинен засвоїти:

• до яких частин тіла тварини доторкатися не можна, тому що це може заподіяти йому біль;
• тварина не можна торкати, коли воно спить, їсть або грає з улюбленою іграшкою;
• не варто переслідувати домашнього улюбленця, коли той хоче втекти - виходить, тварина не настроєна на спілкування.

Постарайтеся навчити дитини розпізнавати ситуації, коли тварина взагалі агресивна настроєне. Маля також повинен навчитися порівнювати свою силу й передбачати наслідки свого поводження. У деяких випадках можна вдатися до рольової гри: нехай маля представить себе в ролі тварини, а мама або тато виступить у ролі дитини.

Однак якщо ви вважаєте, що ваше маля до спілкування із твариною ще не готова, те краще домашнього улюбленця від дитини ізолювати. Можливо, вам навіть прийде на якийсь час тварина віддати. І не слід думати, що це зрадництво. Навпроти, це буде дійсно гуманним жестом. Навіть спокійне й “надійне” тварина має свій “поріг чутливості”. Щеня або кошеня можна буде взяти в будинок, коли маля навчиться сам себе контролювати.

Якщо ж дитина стосовно тварин проявляє особливу агресивність, то над цим варто серйозно задуматися (аж до консультації психолога).

И, нарешті, не кожної людини тварина сприймає як свого хазяїна, і, отже, не кожного воно буде любити й не кожному підкорятися. “Звання” хазяїна у тварини ще потрібно заслужити.

А взагалі, на думку доктора Шварц, маленька дитина й тварина - не краще сполучення. Тому, якщо у вас ще немає домашнього улюбленця (але ви дуже хочете його завести) і є карапуз, то краще почекати, поки дитина не повзрослеет.

Стаття отримана: www.Mamochka.kz