Прокинувшись уночі, дитина не відразу орієнтується в просторі, і для нього істотним є саме контакт із матір'ю. Це особливо важливо для гіперзбудливих дітей. Їх потрібно заспокоїти, погладити, пригорнути до себе. Для мами, що годує грудьми, безусловно й простіше, і зручніше, коли маля спить поруч із нею. Вона, не встаючи, годує його, потім обоє продовжують спати.

Але далі виникає питання, коли відучувати дитину від свого ліжка і як привчити його до дитячій? Відучувати легше й краще в кризовий вік, тобто в рік-півтора, потім у три роки й уже перед школою. Ці періоди характеризуються особливою впертістю в дітей. Це пов'язане з тим, що дитина затверджує свою самостійність. У цей момент під нього простіше підбудуватися й сказати: "Ти вже великий, і тепер у тебе буде своє ліжко". Одне з таких гарних рішень - "ліжко як у дорослих". Дитина горда й щасливий - він тепер великий.

Інше рішення - із самого початку використати варіант "суміжних" спальних місць: батьківське ліжко й прилягаюча до неї дитяче ліжечко з однією знятою перегородкою, на одному рівні. Таким чином, дитина спить один і в той же час поруч із вами. Потім можна поступово відсувати дитяче ліжечко. Щоб привчити дитини до свого ліжка, важливо зрозуміти, чому кроха ігнорує або взагалі не приймає своє "спальне місце"? Справа в тому, що, якщо маля засипає на руках у мами, а потім виявляється у своїй постелі, йому це навряд чи сподобається. Це споконвічно невірний прийом. Тому що для дитини приміщення в ліжко після засипання - знак розлуки з мамою. Зовсім природно, що він буде протестувати. Тому, якщо ви хочете привчити дитини до його ліжечка, надходьте інакше. Коли він ще тільки готується до сну, кладіть його в ліжечко, сідаєте поруч. Це закріпить у дитини думка, що мама й ліжко не "альтернатива". У ліжечку зручно, а з мамою поруч спокійно.

Крім того, уважається, що "постіль утрьох" - це по великому рахунку проблема відносин між чоловіками. Найчастіше саме тата проти дитини в дорослому ліжку. Якщо мамі в більшості випадків зручно те, що зручно крохе, то батькові не завжди. І, з одного боку, йому може бути просто незручно спати втрьох, з іншого боку - він як і раніше почуває себе чоловіком, і йому хочеться (хоча б іноді!) залишатися в постелі не тільки з матір'ю своєї дитини, але й поруч зі своєю дружиною. До речі кажучи, існують різні точки зору на це. Так, наприклад, французи вважають, що при маленькій дитині можна займатися сексом. У той же час англійські сексологи дотримуються думки, що секс - це розжарення страстей, емоцій і дитині "у ньому" не місце. Це як у розпечену атмосферу загнати людини, що не захищена емоційно. Навіть більше того: у дітей чудовий нюх і вони дуже чутливі до заходів, до сексуального особливо.

Як ви зрозуміли, проблему "маляти в постелі в батьків", кожний вирішує по-своєму. Проте, одним з головних і правильних рішень цього питання є ваша послідовність. Якщо ви вирішили, що кроха повинен спати окремо, і почуваєте, що саме це благо, дійте. Тільки не метушитеся й не міняйте свого рішення після першої ж невдачі. У тому випадку, якщо спільний сон вам імпонує більше, - уперед! І не слухайте нікого, тільки своє серце

Стаття отримана: www.Mamochka.kz