У дитинстві лівшами є дуже багато хто. Але турботливі батьки намагаються будь-що-будь переучити своєї дитини, спростивши, як їм здається, його подальше життя. Але чи коштує це робити? І як таке переучування може відіб'ється на дитині?

Денис малював як дихав - вільно, природно, а головне - з великим полюванням Дуже любив він це заняття. І виходило в нього зовсім непогано - у свої п'ять років він явно тяг на вундеркінда.

Але один раз відбувся несподіване: хлопчисько закинув у кут черговий альбом і сказав, що малювати він не вміє й більше не буде ніколи.

Причина з боку виглядала незвичайно. Справа в тому, що малював Дениска лівою рукою. Завжди тільки лівої, причому дуже легко. Перекладе мама олівець у праву, покаже, «як правильно», і хлопчик у першу хвилину навіть начебто б слухняно намагається, але олівець сам собою відразу виявляється в лівій руці. Потім маля починало вередувати, а якщо мама рішуче наполягала на своєму, то він ставав зовсім некерованим. І от у такий^-те стані, злий і примхливий, він і жбурнув свій улюблений альбом разом з олівцями в далекий кут. І більше дійсно за нього не брався, - малювання перестало робити йому приємність.

Занепокоєння й наполегливість мами зрозуміла: дитина не тільки малювала, але й багато чого іншого робив винятково лівою рукою Поки маленький, уважала мама, треба терміново його переучити, щоб був «як всі». Але маленький упертюх не піддавався ні на угоди, ні на більше рішучі заходи. Характер дитини явно псувався, ситуація виходила з-під контролю.

А вся справа в тому, що Денис і справді був лівшею, - таким створила його природа, і це було його природною властивістю

Наш мозок, як відомо, складається із двох півкуль. Кожне з них відповідає за свої функції Найчастіше одне з них «переважує», і це позначається на властивостях особистості. Особистість «левополушарная» швидше за все стане інженером або математиком, - у всякому разі, така людина буде мислити логічно, буде вміти всі «розкладати по поличках», міркувати й аналізувати. Зате з «правополушарних» найчастіше виходять натури художні, творчі, тому що вони мислять образами й загальними поняттями. Насправді в житті найчастіше в людині усе більш-менш урівноважено, присутні й ті й інші риси, переваги бувають невеликі, і тому подібні крайності в розвитку особистості не так вуж часто зустрічаються.

Крім багато чого іншого відповідають півкулі й за роботу рук, причому ліве - за праву руку, а праве - за ліву, так вуж улаштований наша нервова система. И якщо права півкуля буде сильно домінувати, то дуже може бути, що із двох рук саме ліва стане провідної.

Однак всі «праві» і «ліві» властивості півкуль не властиві людині споконвічно, вони розвиваються потім, пізніше, а народжуючись на світло, людина має... дві правих півкулі. Цьому є свої пояснення: правополушарние властивості мають більше древнє походження, тоді як левополушарние властивості людство знайшла набагато пізніше.

Але для нас зараз важливо інше: маленька дитина по природі своєї правополушарен - з усіма наслідками, що випливають звідси И тільки приблизно до трьох років, коли маля почне усвідомлювати себе, почне говорити, ліва півкуля його мозку поступово буде освоювати відповідні йому функції. От до цього часу, до трьох років, і стане остаточно ясно, якій руці ваше маля віддає перевагу. Якщо його ліва півкуля розвивається повільніше, не так інтенсивно, як праве, то цілком імовірно, що провідної в нього стане ліва рука, керована, як уже сказано, правою півкулею. Це буває не так вуж часто, але якщо так трапилося, то треба просто зрозуміти, що саме по собі це не погано й не добре, - це просто по-іншому. Ще порівняно недавно педагоги й медики вважали за необхідне втручатися в природу: і в школі, і будинку кожного маленького лівшу завзято «виправляли». І, як правило, домагалися результатів, не обертаючи уваги на те, що при цьому міняється сама особистість дитини: він немов би «гасне», стає байдужним, або, навпаки, нервовим і дратівливим.

Поступово практика показала, що від подібного «виправлення» куди більше шкоди, чим користі Так що ж робити, як допомогти такій дитині? Насамперед, якщо ви все-таки повні рішучості виправити леворукость маляти, то робити це треба відразу, у три роки й не пізніше, тоді це виправлення дитина перенесе з мінімальними втратами. І все-таки краще не йти проти природи, а намагатися випливати їй. Просто батькам треба серйозно поставитися до особливостей особистості, що розвивається, свого маляти й максимально їх ураховувати. Це не так уже важко, оскільки такі діти дуже контактні й товариські.

Насамперед, постарайтеся створити сприятливий клімат всемье. Помнете, що у вашого маляти підвищений рівень емоційності, а це значить, що будь-які емоції, і негативні, і позитивні, він сприймає гостріше, ніж інші діти. Сухість, педантичність у вихованні, надлишок розумних моралей - не для нього, теплотою, доброзичливістю й уважністю ви доможетеся набагато більшого.

Ніколи, ні за яких умов не докоряйте вашої дитини за «леворукость», навпаки, пояснюйте йому, та й всім іншим, що в цьому немає нічого незвичайного, що таких людей багато й це нормально. Немає нічого гірше в такій ситуації, чим глузування, особливо при інших людях. Помнете, що почуття непридатності, відкинутості - прямий шлях до неврозів, заїкуватості, енурезу й прочим подібним до неприємностей.