Мова - матерія тонка

Більшість людей у сучасному світі володіють більш ніж однією мовою, наприклад, в об'єднаній Європі. Переїжджаючи з однієї країни в іншу, ми волею-неволею зіштовхуємося в повсякденному житті з необхідністю освоїти кілька мов, хоча б на примітивному рівні.

Людина рідко володіє двома або більше мовами в однаковому й достатньому для письмової й усної комунікації обсязі. Звичайно одна мова домінує, іншої - більше слабкий. Різниця у володінні проявляється в словниковому запасі - і не тільки в його обсязі, але й у знайомстві з культурою носіїв мови, в умінні розуміти, говорити, читати й писати.

Навіть при стіканні безлічі сприятливих факторів однаково може виявитися так, що мова засвоєна недостатньо. Діти емігрантів з Латинської Америки, виявившись, скажемо, у Нью-Йорку, ніяк не можуть вивчити англійський, хоча на це спрямовано всі зусилля батьків і викладачів. А юні американці встигають за цей час навчитися від них іспанському, при тім що такого завдання зовсім не ставилося. Є більше сумні приклади: фінські родини, що переїхали у Швецію, не зуміли не освоїти нову мову, не зберегти старий.

Уважається, що по-справжньому нормально двомовність розвивається, у випадку якщо хоча б на одній мові людин може адекватно виразити будь-яку свою думку. Якщо ж мова повноцінно не сформована на жодному мові, то руйнується сама структура думки й спроби самовираження терплять крах. Це веде не тільки до психологічних стресів, але й до глибоких втрат як спілкування, а в остаточному підсумку страждає особистість людини. Таке явище, називане полуязичием, згубно й для суспільства в цілому, тому що певна частина його членів не може регулювати свої емоції, надаючи їм словесну форму. А коли людина не в змозі сказати те, що хоче, він не здатний на рівні конкурувати з іншими й змушений прибігати до інших форм самореалізації, іноді навіть до насильства.


Чим раніше, тим краще

Важливо дати маляті повноцінний язиковий розвиток у тім віці, коли формуються основи особистості, пробуджується інтелект. Від розмаїтості, глибини й правильності мовних вражень, які він одержує, буде залежати й рівень використання мови в майбутньому. Ступінь розвитку мови неминуче позначається на самовідчутті дитини тоді, коли від уміння висловлювати свої думки й розуміти мова іншого починає залежати його доля, місце в суспільстві (коло друзів і оцінки в школі, можливість стати лідером у колективі, вибір університету й т.д.).

Чим молодше дитина, тим більше в нього шансів опанувати другою мовою в максимально можливому обсязі й із природною вимовою. Звичайно, важливі мотиви вивчення мови, методика, талант викладача й систематичність занять. Але ще важливіше враховувати умови, у яких відбувається оволодіння мовою, і витягати користь із переваг, які вони дають.

Двомовність (білінгвізм) позитивно позначається на розвитку пам'яті, умінні розуміти, аналізувати й обговорювати явища мови, кмітливості, швидкості реакції, математичних навичках і логіку. Повноцінно, що розвиваються білінгви, як правило, добре вчаться й краще інших засвоюють абстрактні науки, літературу й інші іноземні мови.

Батьки роблять всі, щоб дитина користувалася обома мовами, а він говорить тільки на другому, хоча й розуміє росіянин. Це може бути тому, що:

* батьки жартують над його помилками в рідній мові;
* заохочують розмови дитини на другій мові;
* приділяють недостатньо увагу дитині;
* не почали з 2-3 років звертати увагу дитини на те, що й вони, і він сам говорять на двох мовах, кожний з яких необхідний у різних ситуаціях;
* занадто складно говорять спочатку або не займаються поступовим ускладненням своєї мови;
* дитині нецікаво спілкуватися з родителями.


Співрозмовник як учитель

Як правило, людини, волею долі оказавшегося в іншомовному середовищі, нестаток змушує насамперед говорити із продавцем у магазині, двірником, сантехником, доктором. Добре, якщо з іншими можна говорити на російському, інакше - психологічний вакуум, дефіцит спілкування.

В освоєнні іноземної мови багато чого залежить від партнера по комунікації. Деякі люди вміють підбудовувати свою мову до рівня розуміння співрозмовника, а інші не роблять знижок. Одні терпимі до недоліків вимови й граматичних помилок, інші сміються над ними.

Дитині простіше освоїти другу мову, чим дорослому, котрий стиснутий комплексами, боїться зробити помилку, не згадати вчасно потрібне слово. З малятами прийнято говорити повільно, емоційно, короткими, простими фразами, повторюючи те саме, варіюючи висловлення. Від них не чекають ідеальної вимови, неправильні форми слів виправляють поволі. Уважний і турботливий співрозмовник - ідеальний учитель другої мови, особливо на початковому етапі.


У двомовній родині

Батькам необхідно якомога раніше, бажано до народження дитини, вирішити, на якій мові вони будуть говорити з ним і один з одним. Рідні - єдиний мир немовляти, і вибір мови для нього, природно, обмежений стінами будинку. Принцип простий: чим більше та або інша мова звучить у будинку, тим краще дитина буде його знать.