Він повинен бути бажаним

Щаслива дитина з'являється на світло не випадково, а тому що його батьки хочуть мати дітей. У період зачаття вони не п'ють і не курять, приймають вітаміни, повні любові друг до друга й до ще не народженої дитини. З перших тижнів вагітності мама спостерігається в гінеколога, а гордий тато оточує її турботою й увагою. Дитина відчуває хвилі цієї любові й уже щаслива. Він приходить у наш мир з неприборканою спрагою життя. І якщо, не дай Боже, щось піде не так, у бажаної дитини ймовірність видертися з будь-якої критичної ситуації в кілька разів вище, ніж у нікому не потрібного.

А якщо його ніхто не хоче

Негативні емоції мами завжди накладають відбиток на психіку плода. За спостереженнями психологів і педагогів, небажані діти схильні до песимізму, депресії, гірше вчаться, довго не можуть знайти свій шлях у житті, більше ревниві й уразливі, рідше виходять заміж і женяться. І навіть випадкова удача обходить їхньою стороною.

Як виправити ситуацію

Не хочеш мати дітей - охороняйся. Гінеколог підкаже тобі самий надійний метод. Якщо все-таки випадкова й непотрібна вагітність відбулася, рішення - родити або робити аборт - приймай сама й не слухай ні маму, ні доктори, ні подругу. Єдина людина, чия думка треба в даній ситуації враховувати, - батько майбутньої дитини.


У дитини повинен бути тато

Не слухай тих, хто говорить, нібито дитинам батько не потрібний. Тато абсолютно необхідний дитині, для того щоб хвилі стихійної материнської любові його не затопили. Думаєш, чоловік навмисно відволікає дружину від немовляти й від шкідливості ревнує її до дитини? Нічого подібного, він робить запланований еволюційний акт - дає можливість дитині залишитися одному, самостійно перевернутися на живіт, схопити брязкальце, стукнути нею себе по голові, закричати - і вирости допитливою й цілеспрямованою особистістю. Тато, відправляючи дитини в життя, повідомляє йому початкове прискорення: чим енергичнее підштовхне, тим далі той полетить. Всі діти, що мали батьків, виростаючи, домагаються в кар'єрі й у сімейному житті більших успіхів, чим ті, хто виховувався тільки мамою.

А якщо тата немає

Дитина вічно коливається у виборі й боїться всього нового. Хлопчики в підлітковому віці інстинктивно шукають авторитетного, як батько, чоловіка, не вміють толком відрізнити гарне від поганого й нерідко зв'язуються з поганими компаніями. Взрослеющим дівчинкам сутужніше побудувати відносини з молодими людьми, вони частіше розводяться й залишаються самотніми.

Як виправити ситуацію

Науково доведено, що немовля по^-особливому реагує не тільки на материнський, але й на батьківський голос. Якщо ж, перебуваючи в материнській утробі, маля тата не чув і в перші дні після народження не видал, ясна справа, образ батька в його пам'яті й серці не зафіксується й відносини між ними завжди будуть холодними. Недарма у всіх культурах відразу після пологів прийнято класти на руки батькові ледь, що з'явився на світло дитини, - щоб вони довідалися й запам'ятали один одного на рівні інстинкту. Довіряй і ти свого маляти ніжним батьківським обіймам.

Якщо ж ви розвелися, не забороняй дитині зустрічатися з татом, як би сильно чоловік тебе не скривдив. Будучи самотньої, наполегливо підшукуй для дитини уважного й чуйного вітчима - краще так, ніж ніяк. Нехай дитина спочатку поревнует і покапризничает, зате потім його життя придбає стабільність. До речі, маля мислить ширше дорослих і швидко звикається з думкою про те, що в нього «два тати».

Якщо самотня жінка родить «для себе», їй треба тверезо оцінити свої сили: чи зуміє вона одночасно зберегти ніжну прихильність до дитини й, придушивши свій материнський інстинкт, вчасно відсторонитися від «своєї кровинушки». Іноді самотнім мамам вдається зробити неможливе й виростити дитину щасливим і без батька. У такому випадку тата почасти заміщає інший чоловік, наприклад дідусь або дядько. Непоганий і стародавній звичай обзаводитися хресним татом - за умови, звичайно, що він людина відповідальний.


У дитини повинні бути бабусі й дідусі

И вони балують і люблять його просто так, не «виховуючи», не направляючи й не покладаючи непомірних надій. Йому з ними весело й легко. Підростаючи, він знає, де у важку хвилину знайти спокій і розраду й хто дає йому смачну булочку з маком. Спілкування з людьми похилого віку вчить дітей доброті й ніжності. Підростаючи, вони не бояться старості й спокійно сприймають ідею смерті.

А якщо без бабусь-дідусів

Дитини, що не був нічиїм улюбленим онуком, страшать хвороби, старезність і неминучий життєвий фінал. У ньому менше чуйності й поблажливості до чужих недоліків.

Як виправити ситуацію

Нехай у вас будуть друзі, що відповідають за віком вашим батькам.


Його не карають за неслухняність

И він росте впевненим у собі, добрим, сильним і незалежним. А таких дітей усі люблять і ніхто не кривдить - ні дорослі, ні ровесники. Батьківська душа радується - йому майже ніколи не доводиться битися.

А якщо покарання ввести в закон і карати за витівки й помилки