Страх перший

Перший час, коли дочка тільки що народилася, я боялася брати маля на руки. Мені здавалося, що вона така тендітна, що в неї в будь-який момент може все зламатися. Або, що eще ужасней, вона може вислизнути в мене з рук.

Рішення
У першу чергу я заглянула в спеціалізовану літературу про грудних дітей. Прочитавши про те, як "улаштований" дитина, і переговоривши з гарним дитячим лікарем, я зрозуміла, що мої страхи даремні. Нічого й ні в кого не ламається. Крім того, існують елементарні правила, як брати й тримати дитини. Не можна вистачати його різко. Перш, ніж підняти маля з ліжечка, потрібно нахилитися й пригорнути кроху до себе, підтримуючи голівку рукою. А ще краще спорудити щось начебто підголівника й сповивати разом з ним. У такому випадку голова дитини не буде бовтатися.


Страх другий

Ще мені було страшно мити крихту. Мені здавалося, що вона наглотается води й перестане дихати.

Рішення
Щоб перестати боятися, можна передоручити цю серйозну процедуру чоловікові або бабусі. Існують і спеціальний полозок для купання дитини. Це не просто залізний каркас і шматок матерії. Сучасний полозок зроблені з міцної пластмаси із прогумованими стійкими ніжками, зі снимающимся матер'яним ковриком. Зручний підголівник міцно, але в той же час дуже акуратно фіксує й притримує голівку дитини. Таким чином, ваше маля не сповзе з полозка й "не підуть" під воду.


Страх третій

Мені постійно здавалося, що я щось упускаю, забуваю або роблю не вчасно. Тільки виперу пелюшки, і от вони вже знову закінчуються.

Рішення
В один прекрасний момент я зрозуміла: все почне виходити тільки тоді, коли я перестану поспішати й метушитися. Спокійно й упевнено себе почуває та мама, що вміє все правильно організувати навколо себе. Адже саме в результаті цілковитого нон стопа й з'являється відчуття: "щось не так". І ще я розклала листочки, куди можна записати, що й коли потрібно зробити: на холодильнику, у прихожей, на письмовому й кухонному столах. І ще я завела ежедневник і перевела годинники на десять хвилин уперед.


Страх четвертий

Думки про те, що щось може відбутися з моєю дитиною, переслідували мене ще до пологів. З народженням це не тільки не пройшло, а підсилилося. У голову лізло всі підряд: захлинеться, коли буде сригивать у сні, голова застрягне в прутах ліжечка. Далі - більше. Поповзе й засуне пальці в розетку, прищемить пальці дверцятами шафи. І так далі тощо.

Рішення
З дитиною нічого не трапиться, якщо ви споконвічно віднесете з повною серйозністю до всіх предметів дитячої безпеки. Я купила спеціальний валик, що підкладають маляті під спину, щоб у сні кроха не перевернувся й не подавився слиною, відрижкою.
Дитина не вдариться об ліжечко, якщо ви прикріпите м'які арматури на ліжечко: і красиво й безпечно. Силіконові куточки для гострих меблів, заглушки на розетки, засувки для дверей - все це також зробило мій будинок безпечним для крохи. Дуже допомогла така корисна річ, як беби-фон. Перебуваючи в будь-якому куточку квартири, я завжди чула, чим зайнята моя дочка: чи спала вона в колясці на балконі, чи грала в манежі.


Страх п'ятий

Коли довелося виходити на роботу, я змучилася. Увесь час думала про те, де й з ким буде моє чадо. Мені чудилися злі тітки, які викрадають мою крихту, старі бабульки, яким стає погано. А виховательки в дитячому садку здавалися занадто безтурботними.

Рішення
Природно, до вибору людей, які під час вашої відсутності будуть із малям, потрібно підійти з особливою відповідальністю. Як ви вже зрозуміли, мова йде про няньку й співробітників дитячого садка. Зробити висновки про те, що ці люди собою представляють, ґрунтуючись на першому враженні, важко. Тому я зволіла керуватися радами й рекомендаціями друзів, родичів і знайомих. Я залишала дочку тільки на таких людей, у яких я була впевнена.

Коли знаєш, що поруч із дитиною надійна, відповідальна, добрий і людина, що володіє необхідними знаннями, можна заспокоїтися.


Страх шостий

Навіть перебуваючи на роботі, мені хотілося постійно тримати руку "на пульсі". Я боялася, що трапиться що-небудь, а мене просто не знайдуть. Мені потрібно було, щоб я завжди знала про те, як там моя дитина.

Рішення
Я постаралася по максимуму забезпечити зв'язок між собою й місцем, де в цей момент перебувала моя дитина. І в родичів, і в няньки, і в дитячому садку був список телефонів, по яких мене можна знайти. При роботі, що вимагає постійної зміни "місця дислокації", я б радила придбати мобільний телефон або пейджер. Головне, щоб не тільки ви могли подзвонити додому, щоб довідатися, як справи, але й з вами можна було зв'язатися без проблем. Це важливо, якщо маля себе почуває не цілком здоровим, а вам довелося його залишити.


Страх сьомий

Я зрозуміла, що рано або пізно прийде залишити дитину одного будинку або відпустити куди-небудь погуляти. Ця перспектива спочатку здавалася жахливою.

Рішення
Як тільки маля досягло більш-менш свідомого віку, я познайомила її з елементарними правилами безпеки поводження будинку, на вулиці, на воді. Я використала записи мультфільмів, розважально-пізнавальних дитячих серіалів. У них дуже доступно, в ігровій формі вчать дитини, як, наприклад, правильно переходити вулицю, що і як відповідати незнайомим людям.