Правда, не всі готові зізнатися собі в цьому відкрито. Бояться, що навіть близькі люди не зможуть їх зрозуміти. Стрес триває від декількох днів до декількох місяців, залежно від емоційної реакції жінки. Це так звана післяпологова депресія. Які ж її симптоми й що порушує емоційну рівновагу й спокій молодої мами?


Ознаки післяпологової депресії

Безумовно, все залежить від характеру жінки і її здатності реагувати на происходящее навколо. Як правило, багато представниць слабкої підлоги випробовують перепади настрою, переживають через дрібниці. Молодій мамі здається, що вона не в змозі впоратися з покладеної на неї природою роллю, і якщо мова йде про народження першої дитини, вона увесь час боїться зробити яку-небудь помилку, доглядаючи за ним.

До цих страхів додається й звичайна фізична утома, пов'язана з новими обов'язками: якщо доглядати за малям важко відразу після пологів взагалі всім жінкам, те це тим більше важко тим, хто родить уперше. У результаті може з'явитися почуття розпачу й апатії: острах, що крохе не буде вистачати молока, він чимсь занедужає й т.п., відсутність розуміння в родині приведе до того, що молода мама перестане цікавитися всім, що неї оточує, виникнуть постійні істерики й скандали.

Однак депресивний стан зачіпає не тільки емоційну сферу: у більше серйозних формах воно супроводжується утомою й слабістю, втратою апетиту й порушенням сну.


Вплив гормонів

Відразу після пологів гормональна рівновага жінки порушується. естрогени й протестерони (жіноче полові гормони), які під час вагітності вироблялися яєчником і плацентою в більших кількостях, після появи на світло маляти починають зменшуватися, поступово вертаючись до рівня, що предшествовали вагітності. Зміна гормонального стану, що звичайно стабілізується протягом тижня після пологів, схоже, впливає на нервову систему й впливає на самопочуття й емоційний стан жінки.

Однак важко встановити прямий причинно-наслідковий зв'язок між цими фізичними факторами й зростаючою емоційною уразливістю жінки. Навряд чи тільки зміна гормонального стану здатно стати причиною післяпологової депресії, адже вона буває далеко не у всіх що народили й пережили однакові фізіологічні, тобто природні, зміни жінок.


Дійсна хвороба або емоційне нездужання?

Що стосується причин, що викликають депресію, єдиного думки фахівців із цього питання не існує.

Деякі нейропсихиатри думають, що в основі цього післяпологового психічного розладу криється генетична схильність до захворювання. На їхню думку, депресія - це спадкоємна хвороба, яку потрібно лікувати психотропними препаратами, що знімають почуття тривоги й апатії. Відповідно до цієї теорії, більшому ризику випробувати депресію піддаються жінки, матері яких у свій час страждали цим розладом.

Багато медиків (серед яких психологи й психіатри) уважають, що почуття пригніченості й перепади настрою викликаються складними психологічними причинами, які варто шукати насамперед у характері жінки.

Пологи, як і інші подібні події, пов'язані зі зміною соціального статусу (шлюб, розлучення, переїзд в інше місто), можуть стати своєрідним стимулом для неоднозначних психічних реакцій.


Негативна реакція на народження дитини

Подібне відбувається найчастіше як наслідок порушення психологічної рівноваги. Одна з найпоширеніших реакцій відразу після пологів - це почуття спустошеності, викликуване порушенням тієї тендітної рівноваги, що створилося між матір'ю й дитиною під час вагітності. Багатьом жінкам потрібно якийсь час для того, щоб розстатися з любовно виношуваними під час вагітності фантазіями й прийняти реальну дитину, що на початку здається їм як би чужим. Справді, побачити, що довгоочікуване маля зовсім не схоже на того, якої малювала його мама у своїй уяві, виявляється для багатьох серйозним випробуванням. Однак, як правило, досить буває всього лише декількох днів для того, щоб усе встало на свої місця.


Внутрішній конфлікт

Іноді депресивна реакція пов'язана із проблемами, що зачіпають глибинні сфери людської психології. Наприклад, деякі жінки не можуть упокоритися з тим, що народження дитини накладає на них цілий ряд обов'язків, яких раніше в них не було. Постійна фізична й емоційна "прихильність" до крохе змушує їх усвідомити, що прийде розстатися зі звичним способом життя, коли вони могли більшу частину часу присвячувати себе роботі, улюбленому, зустрічам з подругами, читанню книг: тепер же, коли потрібно всі сили віддавати маляті, все це стає проблематичним. І цей конфлікт (між новою соціальною роллю й колишніми запитами, від яких прийде відмовитися надовго, може породити почуття незадоволеності життям і пригніченості.


До кого звертатися по допомогу?

Як правило, приступи поганого настрою, сумуй і плачучи поступово пройдуть самі собою, як тільки молода мама придбає необхідні навички догляду за немовлям, перестане почувати себе розгубленої й самотньої перед новими обов'язками. Однак у деяких випадках невір'я у власні сили й меланхолія навіть кілька місяців через послу пологів не залишають жінку, що почуває себе нездатної піклуватися про дитину. Якщо це трапляється, краще, що потрібно зробити, - це звернутися до лікаря, а потім до психолога, з яким постаратися проаналізувати свій стан, що дозволить зрозуміти глибинні причини депресії.