Між лікарем і жінкою, що бажає стати матір'ю, всі частіше виникають відносини підлеглого й що підкоряє, подавленого й що придушує, а не відношення двох людей, що працюють в одному напрямку, що йдуть в одному напрямку, тобто в напрямку одержання здорової дитини.

У душі більшості жінок після зустрічей з акушером-гінекологом виникає страх, що може перерости в паніку, депресію й багато інших несприятливих станів. К. Антарова, російський філософ, унікальна особистість, у добутку "Наука радості" писала: "Подумайте, що таке СТРАХ. Це саме складне із всіх людських відчуттів. Воно ніколи не живе в чоловік одне, але завжди оточено цілим риємо гадів, не менш розкладницьких духовний мир людини, чим самий страх. Страх заражає не тільки самої людини, вона наповнює довкола нього всю атмосферу найтоншими вібраціями, кожна з яких ядовитее отрути кобри. Той, хто заповнений страхом, подавлена як активне, розумне й вільно мисляча істота" Дійсно, страх паралізує волю людини, перетворюючи його в зомбі. І мені не по собі, коли я бачу, через що проходить людина найчастіше через необґрунтований страх, навіяної неписьменним лікарем.

Чомусь до вагітності зложилося відношення не як до нормального стану жінки репродуктивного віку, що побажала стати матір'ю, а як кболезни. Але хіба вагітність є хворобою? Звичайно, у вагітної жінки можуть спостерігатися різні ознаки, які ми не побачимо в здорової невагітної жінки. Але, як якісно новий стан жінки, вагітність не можна розглядати як хворобу, а тим більше підходити до підготовці до вагітності, як до підготовки до чого жахливому. При такому підході менопаузу й зміни в організмі, викликаних нею, теж можна розглядати як хворобу. Тоді й усередині утробний розвиток плода з погляду людського життя можна пояснювати як ненормальний період життя людини - "життя в мороці".

Що розуміємо ми, лікарі, під словом "підготовка"? Напевно, це готування жінки до зовсім нового стану її організму, що буде тривати певний період часу, і яке жадає від жінки деяких змін у її способі життя, інший підхід, як моральний, так і фізичний, до майбутньої вагітності, певне самопожертва своїм тілом, і навіть деякими своїми інтересами, на догоду нового життя, що буде розвиватися усередині цієї жінки. Підготовка повинна бути не тільки фінансової, матеріальної, соціальної, фізіологічної, медичної, але й моральної теж. Саме роль лікаря полягає не в створенні додаткових перешкод для планування вагітності й духовного дискомфорту у вигляді страху й розпачу, а наданні необхідної професійної допомоги.

чиІснує підготовка до вагітності в інших країнах миру? Як так, офіційної, яка б регламентувала вимоги й рекомендації для жінок, що побажали завагітніти, насправді немає. Чому? Тому що цими "обов'язковими" рекомендаціями придушується право жінки бути вагітної й матір'ю тоді, коли їй цього хочеться. Тобто, з погляду воль і прав людини, лікар не повинен обкладати жінку й чоловіка, які планують появу дитини в їхньому союзі, якимись аналізами й обстеженням, а може тільки рекомендувати необхідне обстеження. Навіть при виявленні відхилень від норми або ж захворювання, лікар не повинен лякати жінку й чоловіка тим, що додаткове обстеження й лікування обов'язкові, інакше, на його думку, у пари народиться неповноцінна дитина.

Однак, у ряді країн колишнього Радянського Союзу, лікарі усе більше й більше перетворюють підготовку до вагітності в ходіння по лабіринті в пошуках страшного Мінотавра Акушер-гінеколог став, чи ледве не богом, що маніпулює життям жінки й сімейної пари, і якщо вона вимагає роз'яснення або ж відмовляється від гори аналізів (може, навіть через безгрішшя), лікар обиженно залякує жінку жахами можливих викиднів і каліцтв майбутньої дитини.

Хто-небудь коли-небудь, замислювався, у яку копійку обходиться державі й людині сучасна підготовка до вагітності? Бюджет багатьох лікувальних установ настільки вбогий, що він не в змозі покрити тонни аналізів, часто не обґрунтованих і не потрібних, котрими забиті їхні лабораторії. Хто-небудь підраховував, скільки коштовної лабораторної сировини, що часто купується закордоном за валюту, витрачається неправильно й дарма? Звідки ж будуть гроші на покупку сучасного медичного встаткування, якщо не вистачає грошей на зарплату медичного персоналу? У нас давно вже немає незалежної державної медицини. Це не секрет, що, ідучи на прийом до лікаря, людина бере із собою певну суму грошей, щоб "всунути" їхньому лікареві як подяка або як установлену "народну" оплату, або просто як хабар. Довгі черги під дверима кабінетів у поліклініках - це не показник захворюваності, а показник того, що система охорони здоров'я має потребу в кардинальних реформах, а також у пересмотрении рекомендацій в обстеженні й лікуванні, практично, всіх видів захворювань. І ці рекомендації повинні йти в ногу із сучасною світовою медициною.