Пам'ятаю, надійшовши на перший курс університету, ми, учорашні абітурієнти, з подихами дивилися на старшокурсників, заздрили їхньому спокою, упевненості в собі, коли ті з посмішкою поглядали на нас, посміхаючись, говорили, що «другий курс- це вам далеко не перший». І, загалом, були праві.

У другій вагітності немає тієї зосередженості на що відбувається, як у перший раз Замість її - відчуття внутрішньої гармонії з миром: саме так, своїм неспішним ходом всі й повинне відбуватися. До речі, відчуття нового життя усередині себе приходить набагато раніше «покладених» календарних строків. Вісником стане навіть сон, ще задовго до заповітних двох смужок аптечного тесту, що виправдують «підозри». Спішної явки до лікаря цього разу можна уникнути, головне - встигнути до потрібних календарних строків: кому для оформлення довідок, кому по моральних міркуваннях, що «настав час здаватися» - вставати на облік, спостерігатися, здавати аналізи, проходити покладені УЗИ, КТГ та інше.

До речі, у питанні спостереження й майбутніх пологів всі набагато серьезней. Тверезо оцінивши свої фінансові й морально-вольові сили, направляємося або в місцеву жіночу консультацію, або в платний центр за круглу суму. Якщо проблем ні, то до строку висновку родового контракту цілком підійде районний заклад, що втримується, до речі, у тому числі, на ваші відрахування із зарплати. Із часу першої вагітності накопичена й збільшена інформація про ліки, аналізи, тому, якщо раптом у кабінеті, не дай боже, зазвучить, як грім посередині ясного неба, неприємний діагноз, поспішному рішенню відразу говориться «ні». Вагітна жінка не поспішає лягати в лікарню, щоб на «усякий випадок перестрахуватися», вона звертається до іншого фахівця для підтвердження або спростування діагнозу. Втім, навіть звичайні «рядові» призначення піддаються її аналізу: навіщо ці таблетки, якщо є інший аналог, тим більше що в інструкції чітко виділене протипоказання «крім періоду вагітності, годівлі грудьми»? для чого повний аналіз крові, що він покаже? і так далі. Цифрові позначення в аналізах не є більше незрозумілими китайськими ієрогліфами: первинна розшифровка даних виробляється самостійно.

Сама вагітність пролітає непомітно швидко. Звіт часу - пішла 20-я тиждень, 30-я, залишилося 5-10 днів - більше не грають такої важливої ролі. Ясно, що хронічної вагітності не буває, а година точної появи на світло не пророчить жодне узи. Та й справ, крім зростаючі в животі дитини, хоч відбавляй: старшої дитини треба відправити в сад, школу, оформити потрібні документи, здати справи по роботі, просто приготувати, забратися по будинку. Так що перераховувати, звіряти строки ніколи. Це заняття стає прерогативою лікарів, що заповнюють чергові папери. Саме вони старанно вираховують середнє арифметичне між датою від останніх нерегулярних місячних, удень передбачуваного зачаття й розмірів відповідності по узи, щоб зорієнтувати майбутніх батьків на дату пологів.

Самопочуття залежить від індивідуальності організму Частіше другий раз вагітність протікає легше. Лікарі рекомендують дотримати різниці між вагітностями хоча б у кілька років, щоб організм встиг відновитися. З іншої сторони не затягувати із плануванням братика або сестрички: буває й так, що по прошествию великого відрізка часу організм устигає «призабути» настільки потрібну функцію. Тоді час на зачаття йде набагато більше. Часом чоловік і жінка починають думати про придбані хвороби або безплідніість, що виявилося. Дуже важливо знати особливості свого організму- можливе підвищення тиску, задишці, набряках... Звичайно всі «попередні» особливості не сповільнюють себе виявити й у другий раз - той же тонус по задній стінці, низьке прикріплення плода. Плюс нові повороти події- позначаються накладені шви від попередньої операції або лікування запального процесу. Плюс на попередній сценарій накладаються інші «нововведення»- маловодие, інфекції.... Не варто забувати, що це зовсім інша вагітність і в неї свої особливості, свій розвиток. Але якщо питання про фізичне поліпшення стану залишається спірним, те психологічний настрой навіть не обговорюється: «знаємо, уже плавали». Немає колишньої напруги від зовсім нової відповідальності за дитину - невідомого для тебе створення, сумнівів про те, чи гідно впорається сімейна пара з роллю батьків. У випадку другого одна дитина уже є, - виходить, частка відповідальності всього лише збільшується в процентному співвідношенні. Ні місця паніки від можливого ускладнення вагітності, відхилення від ідеально, що розвивається вагітності, будь те зайве збільшення у вазі або погіршення аналізу, відповідального за стан бруньок. Замість нього - розуміння, що процес виношування досить складний, у ньому періодично щось може збитися, головне - залишатися під контролем лікаря, регулювати відхилення. А в тім, що всі «іде від голови», сумнівів немає. Так, ще до вагітності важливо настроїти себе, що «усе буде добре», що добре й «по життю».

Острах пологів - «ну тепер-те я знаю, як насправді це важко й боляче!»- автоматично проходить до кінця вагітності По-перше, накопичується утома, пов'язана з нагромадженням додаткової ваги при тих же щоденних робочих і сімейних навантаженнях. По-друге, відбувається «щиглик перемикання» - настав час родити, треба допомогти маляті, цього разу зробити більш гідно, ніж минулого разу. Розумні книжки, чіткі ради про правильний глибокий подих під час сутичок і собачкою при більше хворобливих, без медикаментозних засобах, здається, заучені напам'ять. Цього разу не можна пускати все на самоплив. Доля надала жінці ще один шанс, може, бути, він ніколи більше не повториться, а виходить, треба зробити так, щоб навіть далекі спогади цієї події залишилися самими райдужними на все життя.