Сказкотерапия концентрує своя увага на сюжетності психічних процесів, тобто на відбуваються з душою історіях. Ці історії архетипични, тобто універсальні для людей будь-яких культур і часів. Сказкотерапия виходить із того, що несвідоме розвивається й проявляє себе по певних схемах, кількість можливих варіантів яких досить обмежено й пізнавано. Ці схеми дуже зручно вивчати у формі казок. У цьому змісті Сказкотерапия є формою глибинної психотерапії, хоча по своїй доступності й універсальності вона цілком застосовна для завдань “поверхневих” і “поточних”.

Варто тільки сказати «Жи-минулого» або «У деякім царстві - у деякій державі», як уже ясно, що починається казка.

А що такого в цих простеньких словах? - У них укладена таємнича формула, що безвідмовно формує просторовий інтерес протягом тисячоріч, задовго до появи модного нині нейро-лингвистического програмування. І навряд чи випадковість, що одна з найперших книг родоначальників НЛП називається зовсім по^-казковому: «З жаб у принци»!

Багатовікова народна мудрість богаче будь-якої авторської теорії, а сказкотерапия базується на невичерпному багатстві цієї мудрості й безбережному потенціалі психологічних можливостей.

Простий приклад: «Посадив дід ріпку. Виросла ріпка більша-превелика...» Чомусь ні слова про те, як неї поливали, пололи й т.д. Знаєте, чому? Ця ріпка САМА ВИРОСЛА. І казка говорить про те, що варто лише почати справа, як воно піде, і удача неодмінно посміхнеться! - казенною мовою це називалося б стимулюванням праці методом моделювання причинно-наслідкових зв'язків.

Казка - дзеркало, що відбиває реальний мир через призму особистого сприйняття. У ній можливо всі, чого не буває в житті. І, помітьте, завжди щасливий кінець! Слухач завжди співпричетний із що відбувається, він може уявити себе кожним з персонажів, пережити всі перипетії сюжету, озиваючись на них душею. Це щирий шанс зрозуміти й прийняти себе й мир, підвищити самооцінку й змінитися в бажаному напрямку.

Причому відбувається все легко й просто, можна сказати - играючи. Ви скажете: «Навіщо ж у такому випадку потрібний психолог, раз казка все робить сама?» Ну, наприклад, щоб задавати питання, відповіді на які людина «дістає із себе», - тому що їх кожний знає сам, тільки не знає про те, що знає. Психолога, видимо, можна зрівняти з живим інструментом, що може зорієнтувати, показати напрямок, але не варто вимагати, щоб він пройшов Ваш шлях за Вас.

Ви можете зробити казку помічником у вихованні й навчанні дітей, у пізнанні себе, у взаєморозумінні з навколишніми.

Запропонуєте дитині, якій не даються рівняння, представити, що він - принц, що відшукує меч-кладенец або украдену драконом принцесу в зачарованому замку, і повинен вибирати серед безлічі дверей єдино потрібну, а потім ще й ще раз, поки не добереться до заповітної мети.

Всі що ви хочете донести до дитини, краще робити через придуману нами казку.

Коли ви розповідаєте казку, можете бути впевненими, що дитина Вас чує.

Намагайтеся прищеплювати дитині добрі й потрібні істини. Наше завдання - це розповісти казку так, щоб передати стан сміливості й упевненості в собі.

Сказкатерапия може допомогти при рішенні багатьох проблем.

Психолог Павло Лебедько, відповідаючи на моє питання: “Як правильно читати дитині казку?”, сказав, що в першу чергу читати потрібно із задоволенням, тоді дитина одержить більше користі від народної творчості. І взагалі, краще все робити із задоволенням, це, з погляду психолога, - кращий і правильний підхід. Тоді й у нашому житті, на якій можна подивитися подвійно, буде більше приємних моментів, чим труднощів. Казки, прочитані дитині в спокійній щиросердечній обстановці, безсумнівно, принесуть користь.

Дорогі тати й мами, дідусі й бабусі! Не забувайте читати дітям і онукам казки, відкрийте для них цей дивний мир. Казка допоможе вирішити будь-яку психологічну проблему. Не треба тільки вважати її панацеєю від всіх лих. Це не чуд-ліки, що допомагають за один прийом, а довга, кропітка робота, ефект від якої згодом обов'язково буде.


Стаття отримана: www.Mamochka.kz